- вигвинчений
- —————————————————————————————ви́гвинченийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
вигвинчений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вигвинтити. || ви/гвинчено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник